Гори розiйдуться

Сонце закритеє, кров'ю залитеє...
серце  - те раною, Мамо моя!
Гори розійдуться...гори розійдуться...
гори розійдуться...раненая...

Сонце закритеє! Місяць порубаний!
Земле! Ой землечко! Кров! Знову кров!
Гори розійдуться! Гори розійдуться!
Гори розійдуться! Неба покров...

Мамо, на рученьках держиш Дитиночку!
Держиш Хрестителя Бога хрестить!
Гори розійдуться! Гори розійдуться!
Гори розійдуться! Вас захистить!

Мамо! Ріднесенька! Мамо! Малесеньке!
Враз не заплакало! Твоє Дитя!
Гори розійдуться! Гори розійдуться!
І колискової ноти звучать...

Іроди зміями! Іроди сім'ями!
Коні скаженнії! Тупіт і зло!
Мамочко! Мамочко! Долечко! Ласточко!
Зло невгамовнеє геть пронеслось!

І чотирнадцяти тисячам Ангелів!
Меч Свій до рук узять, змія рубать!
Силу ту чорную, що по землі повзе!
Горам невидимим нас захищать!

Гори розійдуться! Гори розійдуться!
Гори розійдуться! В ранах земля!
Небо спустилося! Ми обігрілися!
Земля зігрілася, рана моя!

Гори розійдуться! Люди отямляться!
Люди отямляться! Бо сатана!
Війнами клятими! Брехнею клятою!
Йде знову війнами, Мамо моя!

Цей вірш присвячується Святій Праведній
Матері Єлизаветі і Святому Отцю Захарію.
Коли святая Єлизавета тікали з маленьким
Іоанном від Ірода і його безумного меча,
то за ними була погоня. Мати добігла до
гори, і попросила, щоби гора розійшлася.
Гора розійшлася, і Вона з Дитиною сховалась там.
В цей час Святого Отця Захарію вбили оскаженілі
вовки, що обпилися крові...

Святий Отче Захарія, Святая Матіночка Єлизавета,
Святий Отче Іоанн Хреститель, моліть
Гопода за Донбас,за наших дітей, і Самі
приходьте на святую допомогу нашим сім'ям,
нашим дітям. Хто в розлуці, з'єднайте,
хто в бідах під тяжкістю воєн іродів, спасіть
і сохраніть.