Сон-391

Огороджу метрів кілька -
У кропиві там, де хлів,
Натягну вольєрну сітку -
Й зроблю клітку для птахів.

Хоч нема ставка в подвірї,
Та качки - такі істоти,
Де б не жили - по коліна
Розведуть собі болото.

Стане сонно і спокійно,
На подвірї втихне гамір,
Не ходитимуть під вікнами,
Качурята-хулігани.

Й качурихи з каченятами -
Не кричатимуть на вуха -
Просячи гамірно й нагло
Їжі чи води в задуху.

І водночас - у сісідстві
Заспокояться собаки,
Бо качки не будуть лізти
Їм в тарілку за сніданком.

І сусіди також втихнуть -
Бо качки сидять в вольєрі,
І не гадитимуть стиха,
Їм в газоні попід двері.

В клітці - рай, а не житуха,
Й їжа - три рази на день,
Каченята мало рухаються,
І жиріють, як тюлені.

У поїлці - є водичка
Можна бризкатись в охоту,
Й навіть плавати по звичці,
І ниряти на природі.

Тільки місця - кілька кроків,
Завдовжки і завширшки,
Та немає більщ мороки -
Щоб шукати - де качки?

Поживуть більш ніж півроку,
Забуваючи про вирій,
Й підуть перед Новим роком -
Всі до дної під сокиру.