На глибинi ночi...

Певен (був), що ці рядки є на цім сайті; не знайшов!
Виправляю таку чудасію, а доказовим відгукам адресую свіжі "Щасти!" власною луною!!
І ще: не щезаймо; й БУДЬМО!!!
~
 
ніч стоЇть на глибинІ,
зОрі мілинОю;
вЕличі ж у вишинІ, —
аж на упокОю...

рЕшта  гОрнеться всьогО,
в цІлісність у вІльну:
хоч в кохАння, хоч в Любов, —
Божую, чи й спІльну...

мить насвЯчена на це!
й світ: увесь; й з тобОю!!
й всю ніч прОмінь сонця б’є!!! —
в шкаралУпку свОю............

2009
~~~

Альгиз 15.01.2017, на «На глибинi ночi...» (Юрий Зозуля):
Не знаю, чому таке прийшло, але ділюсь з вами своїми думками

В глубине небес ночных
дно мерцает звёздно.

Взор с земли средь гор немых,
честен и осознан.

К Богу тянется душа,
к свету и прощенью.

Млечной россыпью кроша,
небо льёт свечение.

Словно миррою кропя,
в путь благославляет.

И смиренная душа
в дом Отца взлетает...
~~~~~

Владимир Прохода, 29.10.2012:

Закрились очі,ніч навіки,
Забрав Бог душу молоду,
Лиш тінь поета і музики,
Торкнеться вишеньки в саду...

Хтось прочитає її вірші,
Пошле подяку небесам,
Рядки хай будуть щасливіші,
Хоча натхнення брала там...

Спускалось в сутінках до неї,
Струмком лилося на листок,
Душевні ямби та хореї,
Троянди ніжних пелюсток...
~~~~~~~

Леся Полищук, 28.10.2012:
А малюнок гарний. Юрій, це ж така краса, і вірш, і малюнок. До сподоби.