(из сборника "Найглибша борозна життя")
Чом же знов мені не спиться?
Мліє дзвоном голова?
А в душі, немов Жар-Птиці,
Сяють римами слова.
За віконцем – світла нічка,
Повний місяць – ночі Цар,
Діамантами іскриться
Снігом вкритий тротуар.
З кришталевої блакиті
Постіль зіткана Зими.
Тихо-тихо в білім світі,
Я і Місяць, тільки ми.
Всіх приспала нічка синя,
Вклала рими у рядок...
...Я і Місяць, аж до днини,
Мов закохані, удвох...
25.01.2016
Я i Мiсяць
© Copyright: Людмила Киреева-Силенко, 2022
Свидетельство о публикации №122010904444
Свидетельство о публикации №122010904444
Рецензии