Я зіткана з блакиті…
Чи з нею поєдналась?
Неначе в оксамиті,
Й в блакить небесну вбралась.
Я зіткана з блакиті,
Вона мені пасує,
Думки про це щомиті,
І мрія все вальсує.
Я зіткана з блакиті,
Вона така казкова,
Відтінки всі налиті
І я, мов волошкова.
Я зіткана з блакиті,
Я зіткана з любові,
І синню оповиті
Всі мрії пречудові.
Я зіткана з блакиті,
Вона, немов окраса,
Стежини нею шиті,
Життя мого прикраса.
Я зіткана з блакиті,
І нею я любуюсь,
Думки мої відкриті,
Й чомусь в житті дивуюсь…
Я зіткна з блакиті,
І ніжності, й любові,
Роки несамовиті,
Я з ними у розмові.
Я зіткана з блакиті,
Вдивляюся у небо,
Надії не розбиті
Й втрачати їх не треба.
Я зіткана з блакиті,
Сама цьому дивуюсь,
Немов волошка в житі,
Блакиттю зачаруюсь.
Я зіткана з блакиті.
І очі – волошкові,
Мов однієї миті
З блакиттю стала в змові.
08.01.2022 р.
Я зiткана з блакитi
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2022
Свидетельство о публикации №122010806246
Свидетельство о публикации №122010806246
Рецензии