Дэ той свит дэ вично
Із далечку вітер віє,
З рідної сторонки,
А душа тихенько мліє,
Зве в ті давні роки...
А душа все пам'ятає –
У дворі колодязь,
Журавель в ті дні вертає,
І річкові води...
Сонях крутиться за Сонцем,
Там волошки сині...
Дощик грима за віконцем,
Очі сині й нині.
Босий у садок вишневий,
Притягальний цвітом...
О, роки дитячі – де ви,
Незабутнім літом?...
Не відкрить туди вже двері,
Не пригорнуть ніжно.
Ні ожини, а ні терну...
Де той світ де вічно?
7 січня 2022р.
Різдво Христове.
Свидетельство о публикации №122010804744