Iде зима

Мов чорний птах, осіння ніч,
Ми з нею зараз віч-на-віч,
Її благаю я:  - Поклич
У теплі дні,

Надіюсь, в росних далях знов
Знайду омріяну любов,
З якої ти колись пішов,
Ще навесні.

Роздвоїлася колія,
І розкололося життя.
В нім  - ти не мій, я  - не твоя,
Не пара ми.

А невблаганний білий сніг
Перемітає мій поріг.
Жду, може вернешся з доріг,
Хоча б у сни.

Та сподіваюся дарма,
Тебе нема.
      Ніде нема!
Я в сиву даль іду сама,
В сніги зими.

16.10.2011


Рецензии
Розпач і біль у золотій огранці...
Гарно і сумно...

Валентина Лысич   08.01.2022 18:05     Заявить о нарушении
Самотинко моя, самотинонько,
Чорн11 брови, а оч1 син11.
Хай розлука ос1ла 1неем,
Хай до зустр1ч1 птахи вир1ем,
! кр1зь б1ль, 1 кр1зь хм1ль - чекатиму,
Хай кр1зь розпач 1 гн1в - кохатиму.
Т1льки ж брови 1 оч1 син11
В1ддай синов1, чуеш! Синов1 !!!

Все мы проходим сквозь боль ралуки - кто-то раньше, кто-то позже.
С глубоким уважением, Ваш Ив.Яр.

Иван Ярославов   09.01.2022 10:32   Заявить о нарушении
Дякую, Валічко!
Кажуть, що життя як зебра - смужка біла, смужка чорна...
Тож будемо чекати світлих днів і весняного тепла.

Людмила Киреева-Силенко   10.01.2022 11:17   Заявить о нарушении