Iде зима
Ми з нею зараз віч-на-віч,
Її благаю я: - Поклич
У теплі дні,
Надіюсь, в росних далях знов
Знайду омріяну любов,
З якої ти колись пішов,
Ще навесні.
Роздвоїлася колія,
І розкололося життя.
В нім - ти не мій, я - не твоя,
Не пара ми.
А невблаганний білий сніг
Перемітає мій поріг.
Жду, може вернешся з доріг,
Хоча б у сни.
Та сподіваюся дарма,
Тебе нема.
Ніде нема!
Я в сиву даль іду сама,
В сніги зими.
16.10.2011
Свидетельство о публикации №122010801267
Гарно і сумно...
Валентина Лысич 08.01.2022 18:05 Заявить о нарушении
Чорн11 брови, а оч1 син11.
Хай розлука ос1ла 1неем,
Хай до зустр1ч1 птахи вир1ем,
! кр1зь б1ль, 1 кр1зь хм1ль - чекатиму,
Хай кр1зь розпач 1 гн1в - кохатиму.
Т1льки ж брови 1 оч1 син11
В1ддай синов1, чуеш! Синов1 !!!
Все мы проходим сквозь боль ралуки - кто-то раньше, кто-то позже.
С глубоким уважением, Ваш Ив.Яр.
Иван Ярославов 09.01.2022 10:32 Заявить о нарушении
Кажуть, що життя як зебра - смужка біла, смужка чорна...
Тож будемо чекати світлих днів і весняного тепла.
Людмила Киреева-Силенко 10.01.2022 11:17 Заявить о нарушении