Видiння на Рiздво

Маленька зірка мерехтить мені здалека
й про щось моє - лише моє! - розповіда…
Як прилетів на землю Господа лелека
і відступила в ніч непрощення біда…

Як сиві маги поставали на коліна
перед кошарою… Як янголи з промінь
сплели щось тепле для народженого Сина…
Як голоси давно забутих поколінь

нарешті-решт своє отримали відлуння…
Як розпрямилася майбутнього крива
й дванадцять душ людських - прості, щасливі, юні -
у Слово склали справ не зроблених слова…

Як щось звичайне стало виключно небесним
і посміхнулося пророцтву білих хмар
про те, що страхом розіп’ятий Він воскресне…
Як мертвий Ірод з темним виводком примар

собі подібних все шукатиме свій спокій
у стінах випалених пеклом галерей…
Як бідний Йосип розкладатиме на кроки
шляхи життя, якими ходить в світ єврей…

Як обійма маля знекровлена Марія
і щось шепоче тихо всесвіту про те,
що нині збулася її маленька мрія
і народилося це дитятко святе…

Як з білих смуг, що утворили ранку обрій,
Всевишній склав мені навпомацки цей текст…
І як, відчувши рими світла - тихі й добрі -
я все ж побачив, як в пітьмі збивають хрест…