Колыбельная

Олесь Доля

КОЛИХАЛА МАТИ

Легесенько вітер дише,
Нічка день задула…
Дитя матінка колише,
Щоб воно заснуло.

- Спи, рідненьке дитинчатко,
Хай тобі насниться
Куцохвостеньке зайчатко
І маленька киця.

І співають срібні зорі
Пісню колискову.
В темнім небі, як у морі,
Пливе місяць знову.

Ляже сину сон на очі –
Тихий та солодкий.
Довгий він цієї ночі –
День згорів короткий.

Спи, маля, рости здорове,
Час відпочивати.
Будеш сонечко ранкове
Після сну стрічати.

Колихала мати сина,
Аж сама здрімнула.
Та вже спить її дитина.
Нарешті… Заснула…

1990-ті рр.



Олесь Доля
(перевод Сергея Волкова и Людмилы Марковой)

КОЛЫБЕЛЬНАЯ

Тихо,  тихо ветер дышит,
Ночка день задула.
Мать дитя своё колышет,
Чтоб оно заснуло.

- Быстро глазки закрывай-ка,
Мой родной сыночек,
Пусть тебе приснятся зайка
И пушистый котик.

Пропоют нам звёзды хором
Много, много песен.
В тёмном небе, словно в море,
Будет плавать месяц.

Ляжет сыну сон на очи -
Сладкий он и кроткий.
Долго длятся эти ночи,
День сгорел короткий.

Спи, дитя, расти здоровым.
Нужно сил набраться,
Чтобы утром быть готовым
С солнышком встречаться.

Пела мама над кроваткой,
Аж сама вздремнула.
Вот  уж спит её дитятко.
Наконец… Заснуло…