Проулок в прошлое

Шукаючи дорогу у минуле,
Я в спогадах надовго потонула.
В провулочок звернути захотіла,
Але дорогу доленька закрила.
Потрапити  б туди хоч на  годинку.
Побути у бабусі хоч хвилинку.
Подякувати рідним за тепло -
І вже самій плекать в житті добро.
Бо я їм мало гарних слів сказала,
Подякувати просто забувала.
Вони ж мене як діамант ростити,
Всю душу в мене вклали,бо любили.
Вклонитись низько тітоньці хотіла
За те,що доглядала і учила.
Дорога йде вперед - не повертає.
Минуле в снах моїх лиш оживає.
Бентежить душу,трусить серцевину,
Коли згадаю дідову хатину.
Виконував роботу і співав -
Пісенну щиру  душу дідик мав.
Аж шістдесят в любові прожили.
Ласкавими і  добрими були.
Бабуся ткала рядна, рушники,
 Красивими були й половики.
 У злагоді  і спокої жили.
Мене вітчиму й мамі не дали.
І вивчили, і заміж віддали.
й для правнуків найкращими були.
Простить собі не можу : не зуміла
Сказати, як я сильно їх любила.
Подякувать за ласку і добро.
Віддячить за радушність і тепло.