"Наталю, шлюб на віру - це про нас?" -
"Так, мусила збрехати". - "Ні, Наталко,
Коли мене удача обмина
Й хапається слабка рука за чарку,
Чи ти тоді не схожа на жону,
Коли з зусиллям чарку вириваєш?
Тоді в твої обійми я пірну
І, до звитяг готовий, виринаю.
І хоч окремо живемо, але
В буремні дні душевної негоди,
Або коли я почуваюсь зле,
Тебе не кличу - ти сама приходиш.
Ми ділимось грошима. В тебе є,
А в мене то багато, то нестача,
Бо в мене все залежить від удачі". -
"А в мене завше є, бо я ішачу
На двох роботах гідно і не плачу:
Мене влаштовує життя моє". -
"То, може справді, краще нам зійтись?
Тоді візьми мене за чоловіка". -
"Таке могла зробити я колись,
А зараз - ні, бо вже до хлопців звикла". -
"Їх сім, я восьмий". - "Владе, ти ж ні в зуб
Ногою!" - "Що ж, мені ти будеш жінка,
Їм - іграшка". - "Тоді - законний шлюб.
Перегорни мого життя сторінку!"
Важливий дiалог
© Copyright: Анатолий Малиновский 2, 2022
Свидетельство о публикации №122010207440
Свидетельство о публикации №122010207440
Рецензии