Чекаю Чуда. Маргарита Метелецкая

              http://stihi.ru/2021/12/31/5073

                «Без надежды - всё-таки жду…»
                Леся Украинка


Не слышала я отповедь Твою,
А отозвался  чтоб - так истово молила!
Вселенная - Твоя! До мелкой птахи ль было?!
Не видишь, что в душе я боль таю…

В Раю – Тебе мой безразличен крах –
Всё то, что прожито, уже неотвратимо…
Что ж… Душ сих малых много, радости - все мимо,
Земной их в человеке губит страх.

Но карандаш - он вновь в моей руке,
Хоть и погасли молнии любви… и грозы -
Все чувства намертво прихвачены морозом…
И лишь слеза струится по щеке -

А с нею с глаз уходит прочь полуда.
Пусть и не верю, всё-таки жду Чуда!

Оригинал

                "Без надії - таки сподіваюсь..."
                Леся Українка

Я не почула відповідь Твою? -
А так питала довго і молила ревно...
У Тебе - Всесвіт...Й вухо відвертаєш, певно...
Не бачиш - в грудні біль і сум таю...

В Раю - Тебе мій не зачепить крах -
Тож підсумки, авжеж, невідворотні...
Що ж...Душ малих, як я, - мільйони, сотні,
Чий позитив...земний вбиває страх...

Але - олівчик знов в моїй руці,
Хоч згасли блискавки любові й громовиці...
І всі чуття - закуті мертво в криці,
Лиш слізна цівка котить по щоці

В реалі...І знята з очей полуда...
Не віруючи, все ж чекаю Чуда!..

На фото Маргарита Метелецкая.