Бленика. Повернення

Бленика
ПОВЕРНЕННЯ


Вуличка знайома ніби —
наяву чи в сні…
Церква он, фонтан, садиба — 
маше хтось мені…

Чи ж це ти, о юне плинна?
Впізнаєш хіба?
Весни десь — а нині лине
осені доба.

Янтра розляглася знову
рушником живим,
в дзеркало поглянь річкове — 
дім і зорі в нім.

Чи не там все потонуло
в таїні свічад?
Хто то висотав минуле?
Що то є «назад»?

Привиди, о спіть, мовчіте
в глибині криниць!
Кроки, кроки, не будіте
мертвих зоряниць!

Бач, до лісу вже красуня
осінь йде гірка,
поступу мого відлуння
в безні геть зника… 

(переклад з болгарської — Любов Цай)


Янтра - назва річки в Болгарії



***

Бленика
ЗАВРЪЩАНЕ


Уличката е позната –
сън ли е, не знам...
Ето църквата, чешмата –
кой ми маха там?

Ти ли чакаш, моя младост?
Как ли ме позна?
Беше пролет – днеска пада
есенна слана.

Янтра пак лежи заспала,
в нейните води
гледай – чудно огледало:
къщи и звезди.

Там ли някога потъна
един звезден свят?
Миналото кой погълна?
Що е то «назад»?

Призраци, о спете, спете
в тихите води!
мои стъпки, не будете
мъртвите звезди!

Виж, в гората с първи тръпки
броди есента,
ехото на мойте стъпки
пада в пропастта...