Світає,
де земля зійшлася з небом,
сонце виглядає.
Тихесенько вітер віє,
трава зеленіє,
при дорозі понад степом
тирса бованіє.
Вся країна, де не глянеш
повита красою,
вмивається на світанку
дрібною сльозою.
За горою жовта нива
жита та пшениці,
а внизу понад горою
вузька річка в"ється.
За річкою, за берегом
кущі верболозу,
а там далі, за кущами
від хат одні сльози.
Одні стіни й полустінки
та останки димарів,
а в дворах де були люди
залишки кущів.
Нема радгоспів та колгоспів,
нема людей, собак, котів,
а за селом в землі погосту
хрести схилилися батьків.
Укр. При дороз1, понад степом
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2022
Свидетельство о публикации №122010202157
Свидетельство о публикации №122010202157
Рецензии