Сон-376

В готелі не знайшлось клієнту місця,
Ні просто номерів, ні класу люкс,
Гостями переповнилося місто -
Мабуть, воскрес в черговий раз Ісус.

Ажіотаж у місті неймовірний -
Як на концерті в світової зірки,
Юрба затягує й колотить кожним тілом,
Й випльовує - в пустоти на задвірки.

Мабуть, - це гості на Олімпіаду,
Заполонили місто - не пройти,
Приїхали підтримати команди -
Й місця забронювали, де могли.

Або пісенний конкурс чи змагання
Найбільш талановитих виконавців,
Тож готуватись слід було зараня,
А не являтись - любі гості, здрастє.

Або демографічна сталась криза,
Й у мегаполісі забракло ліжкомість,
І люди бомжували, аби вижить,
І влаштуватись якось на нічліг.

Чи свято наближалось новорічне,
У холі - чудувалася ялинка,
Й дарила радість в вогниках магічних,
І позитив - немов з старих відкриток.

Чи сталось щось важливе й невідкладне,
Прильот інопланетної тарілки,
І люди, щоб налагодить контакти -
Поприїждали, кинувши домівки.

Чи просто метеор - крізь атмосферу,
Прорізав шлях й упав у передмістя,
І люди, що від вибуху не вмерли -
Були евакуйовані у місто.

Але мандрівнику, на жаль, не легше,
Знайти на ніч хоча б якийсь притулок,
Знання причини - не поможе, врешті,
Знайти нічліг, звернувши у провулок.

Та власне, що за скромність й делікатність
В сні, зрежисованому у нейронах мозку,
Можливо, - показати слід характер,
Й розбити сон, немов горіх волоський.

Тоді зашепотят - і зразу ж знайдуть,
В готелі номер люкс, найкраще місце,
Заусміхаються, прогнуться перед автором,
Як перед богом, духом іже-прісно.

Але поки ніхто не знає -
Ніхто не чує і ніхто на бачить,
Вийти б з готелю, з міста, навіть з краю,
Зі сну - який, урешті, ніц не значить.