Сон-373

Захотілося русалці,
Щоб зявились в неї ноги,
Стать принцесою у замку,
Й закохатись до знемоги.

Бо з хвостом - яке заміжжя,
І який прекрасний принц.
Рибячі хвости - це смішно,
Й непрактично для сідниць.

Тож знайшла стару чаклунку -
Й попросила пару ніг,
Та зробила з неї хутко
Дівку, спритну до доріг.

Хоч колесом були ноги,
Та - найкращі для ходьби,
Що потрібно для небоги -
Хочеш - уставай і йди.

Та при зустрічі із принцем,
Її ноги, як кривульки -
Для принади не годились -
Й шаркали, як у бабульки.

Тож зявилась вона знову -
Із проханням до чаклунки,
Аби вирівняла ноги -
Щоб стояли рівно й струнко.

Потім знову появилась -
Й знову з черговим проханням,
Аби ноги були стильні -
Й трохи довші, ніж звичайно.

Потім дівці захотілось -
Педикюру та декору,
Аби нігті - аж світились,
Наче мушлі в синім морі.

А коли прийшла принцеса
Із проблемами грибка,
То чаклунка взяла - й лезом
Махом ноги відтяла.

Прикріпила хвіст - й до риби
Випустила в синє море,
Досить голову дурити -
Вибриком своїм черговим.