Не хтіла, а причарувала.
Не зіллям з трав,
Не плином днів...
Розкішним сяйвом у блакитті,
Намистом, що із горобини.
І рушниками стежки вкрила -
Хрусткі, пахучі пелюстки...
Зі снігу, переметів, гірок,
Ялинок, що торкають небо,
А там співають зірочки.
Луна над церквою старою
Пливе крізь хмари,
Розгляда...
Вечеря в хаті,
Сміх і танці,
Кутя з печі,
Стрічки, жупани...
І "Щедрик", й "Нова радість стала"
Під дріботіння каблучка.
Не хтiла, а причарувала
© Copyright: Леся Краснодубец, 2021
Свидетельство о публикации №121122906912
Свидетельство о публикации №121122906912
Рецензии