Одиночество

Олесь Доля

САМОТНІСТЬ

Розминувся мій шлях з тобою…
Гасять радість сніги кудлаті.
Я один на один з собою
Залишаюсь в сумній кімнаті.
Догоріла, мов день, цигарка,
Сивим димом думки кружляють.
Охолонула ніч-циганка.
А від чого? Морози знають…

Я відігнав би самотність кляту
У білий морок. Та неможливо.
Бо більш не буде з ким розмовляти
Мені в годину мою тужливу.

На вікні крижаний малюнок
Не нагадує теплі фарби.
Не знайшовсь для душі рятунок:
Серце колір зими не вабить.
Тру сірник. І цигарка знову
Об’єднала свій дим з журбою.
Ти не входиш в мою розмову –
Я один на один з собою.

Я відігнав би самотність кляту
У білий морок. Та неможливо.
Бо більш не буде з ким розмовляти
Мені в годину мою тужливу.
Я відігнав би самотність кляту.
Та неможливо, та неможливо…

1990-ті рр.

https://www.youtube.com/watch?v=AG98Hsw--sc&t=50s




Олесь Доля
(перевод Сергея Волкова и Людмилы Марковой)

ОДИНОЧЕСТВО

Разминулся мой путь с тобою.
Гаснет радость в снегах лохматых.
Я один на один с собою
И печалью своей утраты.
Сигарета, как день, истлела,
Мысли крУгом в дыму гуляют.
Ночь-цыганка заледенела.
Отчего же? Морозы знают.

Мне б одиночество выгнать в шею
В мутную темень, да только нет силы.
Кто ж будет слушать, о чём сожалею
В час мой безрадостный и немилый?

А стекло в ледяном  узоре.
Не нашлось ему яркой краски.
Окна смотрят с немым укором,
Сердцу хочется тёплой сказки.
Чиркнул спичкой - и сигарета         
Дым с тяжёлой тоской смешала. 
Не найти мне в тоске ответа,
Не начать свою жизнь сначала.

Мне б одиночество выгнать в шею
В мутную темень, да только нет силы.
Кто ж будет слушать, о чём сожалею
В час мой безрадостный и немилый?
Мне б одиночество выгнать в шею,
Только нет силы, только нет силы…