Покриті інеєм гілки.
Казкова складена картина.
В снігах виблискують стежки
І неба синь неозорима.
Рипить під ступнями сніжок,
Акордами звучить так втіха.
Ступлю хутчій на бережок,
Бо ще крихка зимова крига.
Пройдусь над річкою сама,
Милуючись слідами звірів.
Зима мереживо сплела,
Із трав із інеєм картини.
Гуляє погляд поміж віт,
Чіпає інею підвіски.
Сльозяться очі: сонцесвіт!
Чекає серце гарну звістку.
Замерзли пальці на ногах,
Від інею зважніли вії.
Як диво - квітку на руках
Мене в сніги колись носили.
Згадала все, що не збулось.
Пробігло все,не зачепилось.
Зима і марево когось
В предноворічну ніч наснилось
ИНЕЙ
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2021
Свидетельство о публикации №121122807680
Свидетельство о публикации №121122807680
Рецензии