Дневник моей души

В щоденнику душі моєї залишився твій теплий слід,
Що як маяк світився серед ночі і
рятував від сліз запухлі очі.
Хтось просто мимо йшов,мене торкнувся, може, доречно посміхнувся,
А інший все штовхав в безодню,хоч не чужий...Тоді який?
Були й такі - нізвідки взявшись, чужі проблеми подолавши,
Свій слід в житті моїм проклали,не заблукали.
Слід не стирався із роками, лишався з нами.
Можливо, й ті, хто наближався і так тихенько притискався
Приречені разом із нами іти роками.
А можна йти шляхом одним і поглядати в різні боки всі довгі роки .
А можна йти дорогами прямими -
На перехресті долі стрітися із тими,
Хто буде руку простягати,щоб врятувати.
Залиште свій маленький вогник і для тих,хто із чужих.
Можливо,ще він розгориться і пригодиться.
Побільше добрих слів усім кажіть - це гарна мить.
Можливо, саме у цю мить з людьми їх ангел гомонить
І саме вашими вустами якимись добрими словами.
Всьому свій час.Всьому свій строк.
Зі всього матимеш урок.
Важливо вчасно їх сказать і милосердя проявлять.
Не сором це,не дивина - душі твоєї глибина.
Це сила, що ціни не має! Життя це знає!
Лише б було не пізно нам - душею в Храм.