Дорогiй сестричцi в День народження

На клумбі в мами безліч було квітів,
Та особлива серед них росла,
Ця квітка квітне взимку й серед літа.
Надією матуся нарекла.

Ця квітка з-поміж інших особлива,
І дорогий той серцю аромат,
Вона незвична, навіть і грайлива...
Сьогодні тридцять восьма із сонат.

В цей день грудневий квітка народилась,
Мов пуп’янок, красива й запашна,
В красі своїй для нас всіх розпустилась,
Красою тішить всіх вона сповна.

Новий бутон щороку виростає,
Щоразу розкриває пелюстки,
Тепло й любов у себе він вбирає,
Ну, а стебло дає нові листки.

Сьогодні квітка знову збагатилась,
Господь додав їй ще один бутон,
За це вона Всевишньому вклонилась,
Це дійсність є, і зовсім це не сон.

Вже тридцять вісім виросло бутонів,
З них тридцять сім розкрилися уже,
Це тридцять восьмий із життєвих дзвонів.
Нехай Господь цю квітку береже!

Ця квітка і для мене особлива,
Тому що ця краса – моя сестра,
Хай щастя буде, наче сильна злива,
Та й жить в полоні радості й добра.

Нехай нові бутони виростають,
А з ними радість хай приходить в дім,
Бутони хай пелюстки розкривають
На радість і сестрі і нам усім.

Нехай Господь їх скроплює росою,
І сонце буде лагідним до них,
Тримає Ангел руку над сестою,
Пречиста вбереже від бід і лих.

Нехай щастить тобі, моя сестричко,
Собою прикрашай родинний сад,
Хай сльози щастя вмиють твоє личко,
Хай буде довгим Божий літопад!

26.12.2021 р.