Коли душа пристане до краси...
Здається, навіть, зовсім нездійсне́нна...
Але відкриється безмежна суть
Коли́ ПОВІРИШ в чудо Віфлеєма!
Коли́ душа пристане до краси
Що пробивається крізь світлу казку,
Як народився в яслах Бога Син
На долю Вишню, гіркото́ю ва́жку.
Тоді настане найсвітліша мить!
І принесе ту щиру, ти́ху ВІРУ,
Яка яви́ть життя, що забринить
По-іншому — нови́м, живим ефіром.
І розмітавши барви почуттів,
Душа застигне перед дійсним ди́вом
Коли́ Христа — Спасителя Світів
У хліві Божа Матір народи́ла!
І з року в рік ми сла́вимо Різдво,
Торкнувшись вірою до божих істин!
Які в віках мов золоте руно
Не ржа́віють, мовля́чи про́стим змістом.
Свидетельство о публикации №121122505914
Иначе откуда могут приходить такие строки...🙏🙏🙏
Спасибо Вам, моя хорошая, что делитесь своими частичками просветленной души и поэзии.
Люблю, обнимаю!
С теплом ❤,
Ирина Сенчурина 26.12.2021 13:58 Заявить о нарушении
Ирочка,но Вы как всегда не только пополняете список моих рецензий,но и отдаёте душу, вложив в каждое слово пожеланий.
Спасибо от души.
Любовь Переверзева 3 26.12.2021 16:29 Заявить о нарушении