Сергей Есенин может поздно на украинском языке
Може пізно, може навіть рано-
Вірші переходять у сонет…,
Став я схожий враз на Дон-Жуана,
Як заправський, вітряний поет!
Сталось, що зі мною сталось?
Кожен день біли других колін…
Кожен день втрачаю свою жалість,
Не змирюся з, зради перемін!
Я хотів завжди, щоб серце менше,-
Билось в ніжних почуттях, простих…
Не дивися в очі, буде легше,
Без лукавих наскрізь, і пустих!
При держи мене, дай Бог прозріння,
(Я завжди відзначений тобою)
На душі: холодний бриз, кипіння-
В осени… бузок цвіте - весною!
На душі, лимонний захід світить,
І все те, що чутно крізь туман…
Шельму, Бог в коханні враз примітить,
Тож приймай цей виклик, Дон-Жуан!
Та спокійно виклик я приймаю,
Бачу, що мені - одне і теж…
Заметіль, за травень я сприймаю:
Почуття - не мають граней, меж!
Сталось так, зі мною, отак сталось:
Скільки цілував я тих колін…
Щоб довічно щастя усміхалось,
Щоб в кохані: було менше зрад та змін!
2005 рік
Віталій Косенко
Свидетельство о публикации №121122505072