Сон-357

Навіщо мені досвід садівничий,
Навіщо селекційні родоводи,
Коли щораз дивлюся таємниче
На насінину, зібрану із плоду.

Я закриваю очі - на ознаки,
На форму - й місце у класифікації,
І із захоплення чекаю божих знаків
І чуда при черговій культивації.

Чекаю на небачену рослину,
Пророслу із звичайного зерна.
Казкову, з позаземної родини -
Що впавши з метеором, прижилась.

Хоча кидаю в грунт зерно пшениці,
І знаю точно - це таки воно,
Та вірю в позаземні небелиці,
Й жду чуда, всім знанням своїм на зло.

Хай виросте з зерна тропічна пальма,
З кокосами при листяній чуприні,
О, скільки буде в пресі здивування -
Який скандал, які будуть новини.

Хай виростуть росточки ананасів,
І стануть - мякостеблими кущами,
Хто вірить, то йому таки воздасться -
Тропічними солодкими плодами.

Хай виросте чаруючий гранатник
З яскравими червоними плодами,
Не у теплиці, і не у кімнаті -
А просто в полі поряд з бурянами.

Хай звинувачують в підлозі і шахрайстві,
Що брешу, підтасовуючи факти.
Не маю совісті, зате маю нахабство
По телеку безсовісно брехати.

Та знову розчаровуюся вкотре,
Коли з пшеничних зерен проростає,
Пшениця, випускаючи колосся -
І вуса, не порушивши звичаю.

Навіщо я обманювавсь безвольно -
І вірив в нездійсненні чудеса.
І ждав, коли проявиться у полі
Безмежна воля й сила божества.