Константин Ковалёв. Полыхают зарницы... Рус. Бел
Значит, где-то кипит гроза,
И влетают яркие птицы
В распахнувшиеся глаза,
Хлещет дождь, взрослеет травинка,
Молодеет тополь густой,
И душа, как водой – кувшинка,
Наполняется высотой.
Шугаюць удалечыні паланіцы...
Шугаюць дзесьці паланіцы,
Кіпіць навальніца ахвоча,
Узлятаюць яркія птушкі
Ў расхінуўшыеся вочы,
Хвошча дождж, сталее травінка няйначай,
Маладзее таполя густая,
І душа, як вадой – гарлачык,
Вышынёй душу напаўняе.
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №121122403270