Минуло літо, а за ним і осінь
Але вона чекала і листи писала
Бо полюбила та надію мала
Адже він гарний та розумний хлопець
Аж ось він написав що зможе взимку
Приїхати до неї бо знайшов нагоду
Вона його чекала та не спала
Все думала про нього та хвилини рахувала
В цей день він приїздить до міста
Вона дісташись до вокзалу посміхалась
Мить зустрічі настане та велика радість
Приїхав його потяг на платформу вісім
Він вийшов як похмурий день
І підійшов до неї навіть не обнявши
Сказав їй щось погане та страшне
З її обличчя полилися сльози.
В ту саму мить коли їй сльози витер
В ту мить коли він не помітив
Жаданий подих й почуття
Зійшло на неї забуття
Вона стояла на платформі
Немов покинуте дитя
Він повернувся і пішов
Не озираючись неначе незнайомець...
Фальшивi почуття
© Copyright: Александр Йети, 2021
Свидетельство о публикации №121122303563
Свидетельство о публикации №121122303563
Рецензии