Сон-322

Крізь молодості беспощадне сито -
Чи вдасться зерном впасти в чорну землю,
А чи половою у решеті лишитись,
За вітром зекрутившись в вихор-петлю.

Які ж бо ці критерії відбору?
Кожен для себе вирішить окремо -
Обличчя, розум, серце - невідомо,
Чим позначити - ікс у теоремі.

Тож кожен ставить ставки - наче в іграх,
І жде, куди життя його поверне,
Та перемога - це не зовсім виграш,
Й поразка - це не програш надаремне.

Хтось ставить на красу свого обличчя,
Струнку фігуру - і враження від зяви.
Красу завжди шанують і звеличують,
І помічають - пильні та роззяві.

Хтось вибирає розум - й ставить ставки
На швидкість та стрімкий карєрний ріст,
Міняє воза на зимові санки -
Гарцюючи то вгору, а то вниз.

Хтось вибирає серце - й випадає
З життя, віддавшись повністю коханню,
А потім всій родині докоряє -
Що зупинився в власному зростанні.

А хтось забив - і спився чи на голку
Себе і своїх друзів підсадив -
Махнули всі - не буде з нього толку -
І він помер - лишившись молодим.

А хтось на гроші ставив, перегравши
У перспективі всіх своїх знайомих.
Усі прийшли до нього, назбиравши
Боргів і зобовязань кредитових.

Який зробити вибір, як змішати -
В пропорції пороки та чесноти,
Ніхто не може впевнено сказати -
Застрягши в решеті поміж полови.