Следы на снегу... Артур Грей Эсквайр

Слiди на снiгу
http://stihi.ru/2021/12/20/539
-----------------------------

А ти шукав відчаю
На березі березня,
На скелястій громаді
Грудня.
А знаєш, прийшла вже зима –
Така, хоч сідай в корабель
«Безнадія» -
Шхуну чужу з вітрилами сірими,
З торочками штрипіхатими
Парусини – прядива льону
З вітрил хрестоносців шматків
(Пливи).
Така вже зима, хоч лишайся
Серед руїни готичного храму
Химер лякаючи криком сови,
А ти сподівався,
Що грудень сховав в калиту
Золота таляр – Сонце.
Думав, що він глитай
Та поверне – бо мусить,
Як річка не стане,
Як все не засне
У країні сколотів,
Де біля вогнища гріються
Діти діви-змії Апі.
А ти шепотів, сподівався,
Мріяв про лева –
Золотом грива,
І сліди на снігу
До примарного Сонця,
Слухав стукіт копит,
Що стихав-завмирав:
А воно вже зима –
Коням бракне трави,
А вівці – пастуха,
А Небу білявому – Сонця.

******************************


А ты искал кручину
На мартовском б`ереге,
На скалистых декабрьских
Глыбах.
А знаешь, пришла уж зима.
Такая... Садись хоть в корабль
«Безнадёжность» -
Шхуну чужую с ветрилами  серыми,
С бахромками трепещущими
Парусины – пряжи льняной,
С крестами в кусках парусов.
(Плыви.)
Такая зима, хоть оставайся
Среди руин готического храма,
Химер пугаючи криком совы,
А ты ведь надеялся -
Декабрь  в свой спрятал кошелек
Солнца золотой талер.
Думал, глотай его
И вернётся, что  д`олжно,
Как речка замерзнет,
Когда всё уснет
На земле  древлян-скол`от,
Где возле костра всё греются
Дети девы-змеи Апи.
А ты всё шептал, всё с надеждой,
Грезил  о льве, что
С золотой гривой,
О следах на снегу -
К нереальному Солнцу,
Слушал стук копыт,
Что всё стихал-замирал:
Вот уже и зима.
Коням нужда в траве,
А овце – в  пастухе,
А небу белесому – в  Солнце.