Сон-343

Повернулась краля з міста
Й стала в дверях - руки в боки.
Їй в хатині надто тісно -
Й не полежиш лежибоком.

Зусібіч їй стіни тиснуть,
Й стеля висне на маківці,
Як в норі рудого лиса, -
Ніде красуватись дівці.

Двері - неможливо влізти -
Не протиснешся у хату,
Чи гриба Аліса вгризла
Й стала товста та цибата.

А чи просто - розтовстіла
Й стала ширша, аніж довша,
Бо чим більше в жінки тіла,
Значить, нудиться в розкоші.

Все дратує, мов не жила -
Півжиття в багні й болоті.
Як родилася й ходила
По асфальті без чоботів.

Як можливо - не на газі,
На дровах варити їжу,
І продукти у сільмазі -
Купувати раз на тиждень.

Як можливо жить без ванни,
Й митись в тазику цапком,
Воду набирать не з крану
А з колодязя відром.

Як можливо - до клозету,
Бігти через все подвіря,
І, мнучи в руках газету -
Свіжим дихати повітрям.

Як можливо - жити гірше,
Ніж скотина у клітках.
Й ремінець щораз тугіше,
Застібати на штанах.

Тож зібралася - й навтьоки,
Хто її востаннє бачив.
Гордо плюючи з порогу
На важке життя собаче.