Знев ра
Брудне від пожежі сонце
Тече по судинам. Вечір
Розглядує твої очі.
Ти дихаєш слід за мною.
Та попіл усе розмірить.
За спільною глибиною
Нас не оберуть – зневірять.
Рентген відшукає правду,
Кришталь розкладе за світлом.
Пронизливий янгол ззаду
Вкрадеться, вкраде повітря.
Гадаєш, я бачу наскрізь?
Гадаєш, ковтаю всесвіт?
Цей погляд невпинно гасне.
Зневірено зором хрестить.
Я бачу твої вітрила.
Як щиро пускаєш море
З очей. Я дарую віру,
Мій друже – палку, солону...
Свидетельство о публикации №121122006583