Пада тихо сн г...
І на сизе поле на межі…
Прийде час: уже ніхто не кличе,
Не тривожить полум`я душі.
Проспівали весни пінним цвітом,
Тих пiсень забулися слова,
І відговорила з дивним літом
Стомленая `вітрами трава.
Відлетіли журавлі у вирій,
Наче смута, що злилася в клин,
І вдяглася мудра осінь щиро
В перші помаранчу і бурштин.
Потім знову замело пороги,
Пада тихо сніг в тепло долонь,
Занесла хурделиця дороги
I лягла покірно біля скронь.
29.01.2005 р.
Свидетельство о публикации №121121908329
МОВА- ПОЭТИЧНАЯ И ПЕВУЧАЯ! ЛЮБЛЮ СТИХИ НА МОВЕ!
С НОВОРИЧНЫМ СВЯТОМ! ХОТЯ САМА Я РУССКАЯ.
СЧАСТЬЯ ТВОРЧЕСКОГО ВАМ ЛОРА Е
Лариса Евмина 30.12.2021 18:31 Заявить о нарушении
Григорий Филипенко 31.12.2021 07:50 Заявить о нарушении