Чого погляд забути не можна,
Що крізь душу стрілою пройшов.
Не шукай не знайдеш похожий,
Він єдиний, що в серце зайшов.
В тих очах п'янкий є світанок,
І там неба блакить мерехтить.
Ніч міняє день на розсіяний ранок,
Щоб у щасті змогли ми прожить.
Щоб з повна ми змогли напитись,
Випить чашу кохання до дна.
Щоб добром зуміли ділитись,
Дарували тепла відчуття.
І кохання несли осторожно,
Щоб співали в душі солов'і.
Тоді й погляд забути не можна,
Коли щастя панує в сім'ї!!!
В дчуття тепла
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2021
Свидетельство о публикации №121121907962
Свидетельство о публикации №121121907962
Рецензии