Мати
Пройшло земне - так мало й так багато
Як пролісок, що виріс навесні
От так і Ти, моя рідненька мати
Скосив недуг, як змила та вода
Але земне - не вічне і тяжбитне
А вічна мамина натруджена рука
І пам'ять вічна і надія вічна
Боролась до кінця, пішла у вічність
Ти прожила достойно це життя
Залишила любов Ти нам і ніжність
Добру не буде забуття…
11.08.2002
Свидетельство о публикации №121121903051