Вiдпусти
Хоч на мить. На єдину мить.
Твоїм полум'ям слів згоряю,
Чи не чуєш?! Болить...болить...
Моє серце не має втіхи,
Наче в прірву летить життя.
Щастя прагнула - стріла лихо.
Дай хвилиночку забуття.
Ти пробач мені цю провину,
Бо розради нема в душі.
Я в неволі страждання гину,
Лезо бритви твої вірші.
Їх читаю щодня, щоночі,
Божеволію в плині літ,
Бо останнє - завжди дорожче.
Ти ж - недолі моєї цвіт.
Відпусти. Відболить. Я знаю.
Заросте поміж нас межа.
Душу паморозь обпікає...
Я в твоєму житті - чужа.
Свидетельство о публикации №121121808305
Екатерина Стахеева 21.12.2021 22:47 Заявить о нарушении
Валентина Осипенко 21.12.2021 23:01 Заявить о нарушении