Колись було...

Кому доводилось ходити по стерні?...
Так... босоніж, аби кололо...
Чи гнать худобу і її пасти,
Чи жито жати, те, що є навколо?
Чи сіно скирдувати на полях,
Вирощувати коноплю на 10-ть соток?
Колоти порося, збирати мак...
Чи, може, відчувати смак
В'юнів, засмажених яглицею сухою?
Чи, може, вам доводилось косити...
Ще зранку, ще коли роса...
Чи, може, облаштовувать криницю
І втримувати корбу до кінця?
Чи відчувати дотик язика...
Телички, що знедавна народилась?
Чи ви тримали у руках радюжку...
Чи загортали сіно, коли дощ?
Чи порали картоплю в страшну спеку,
Гатили греблю, в той, страшенний дощ?
Чи ви збивали масло в ступі?
Кормили ластівок із рук?...
Чи ви кобошею ходили в татарінні
Коли вже зле?...
Чи спали нагоріщі навесні?...
Чи взимку ви кололи дрова?
Чи, може в глечиках з маслят
Пекли супи...
Чи, може, прокидались
О пів-сьомій...
Щоб випити пів-кварти молока...
І ще заснути, майже, нерухомий...
Якби я мовити спромігся...
Щоб передати почуття...
За те дитинство, що я прожив...
За України відчуття...


Квітень, 2017