Лiна Костенко- Щасливиця, я маю трохи неба -на рус

Мой перевод на русский язык стихотворения
Лины Костенко "Щасливиця, я маю трохи неба":

Я вижу сквозь окно кусочек неба
и две сосны... Счастливица вполне!
А ведь казалось, что живого нерва,
живого нерва не было во мне!

Уже душа не ведала, где берег,
устав от вечных ненавистных иг,
и в грамме дня, в оркестрах децибелов
мы были словно хор глухонемых.

И – Боже! - вдруг, вслед за угарным чадом,
стремящимся всю жизнь свести к нулю, -
я слышу дождь. Он тихо плачет правду,
что я кого-то дальнего люблю.

Я слышу тишину. И птичье пенье.
И каждый встречный милый и незлой.
И, полный ароматами цветенья,
стоит туман, как небо над землёй.

Пасутся тени вымерших тарпанов,
на цыпочках неслышно ходят сны.
Весна, бокалы поднимай тюльпанов, -
за небо выпью и за две сосны!

Эмма Иванова.
17.12.2021г.

================================

           Оригінал:
    Щасливиця, я маю трохи неба 
        Ліна Костенко

Щасливиця, я маю трохи неба
І дві сосни в туманному вікні.
А вже здавалось, що живого нерва,
Живого нерва не було в мені!

Уже душа не знала, де цей берег,
Уже втомилась від усіх кормиг.
У грамі дня, в оркестрах децибелів
Ми вже були як хор глухонімих.

І раптом, - Боже! - після того чаду
І тарапати, рівної нулю, -
Я чую дощ. Він тихо плаче правду,
Що я когось далекого люблю.

І чую тишу. І співають птиці.
Проходять люди гарні і незлі.
В пахучій хмарі дощової глиці
Стоїть туман, як небо на землі.

Пасуться тіні вимерлих тарпанів,
Навшпиньки ходять сутінки і сни.
Весна підніме келихи тюльпанів, -
За небо вип’ю і за дві сосни!
----------------------------------  Ліна Костенко
http://forum.smela.com.ua/viewtopic.php?f=81&t=1451&start=20