Каждому угол свой необходим

Перевод из Ляли Рубан

Ляля Рубан (1951-1989)

 Член кружка «Пегасик» в период начала 60-х годов. Поэт. Автор поэтических сборников «Белая вишня» (1978), «Верная любовь» (1981), «Солнце в полночь» (1982), «Посвящение» (1988).  Рубан Ляля Даниловна  (Ляля Парибская) родилась 8 января 1951 года в городе Корнине Житомирской области, С 1959 года жила в Черкассах. Работала литературным редактором газеты, зочно окончила филологический факультет Черкасского пединститута.


*****
 
Каждому угол свой необходим,
Комната, дом или старая хата,
Только четыре стены и нимб
Окон и рама дверей крылатых!

Личного горя тупые ножи,
Боль и предательство скрыть от кого-то.
Жизнь – это радость, мечта и работа.
Но и отчаянье – тоже жизнь!

Так зарождается ложный успех,
в чём не привыкли мы сознаваться –
Это когда на глазах у всех
Чьё-то страданье срывает овации.

Верю, что первый построен дом
Там, где рыданья под крышей повисли,
Где у порога скопились гуртом
Чёрного дыма тревожные мысли.

Слышите сердца саднящего крик,
слёзы и плач, что витают над вами?
Горе – интимней любовных интриг,
Дайте его пережить за стенами!


*****
 
Кожній людині потрібен дім.
Якщо не дім – то хоча б кімната,
Хоча б чотири стіни і німб
Вікна, та отвір дверей крилатий!

Бо жодна людина важкі почуття
Від зору сторонніх сховать не вміє.
Життя – це радість, робота, мрія.
Але ж і відчай – це теж життя!

Якщо існує насправді гріх,
Який спокутувать ми повинні,
То це – лише на очах у всіх
Страждання змученої людини.

Я впевнена в тому, що перший дім
Людина поставила лиш для того,
Щоб чорного настрою чорний дим
Не простягнувся далі порога.

Чуєте, серце нещасне знов
Плаче і стогне, і нудить світом!
Відчай – інтимніший за любов.
Дайте можливість його пережити!