ЗА Эльчин Сафарли
ТАК ТИХО СМУТОК ОГОРТАЄ ДУШУ,
КОЛИ ДИВЛЮСЯ Я НА ЗАХІД СОНЦЯ.
ЩЕ З ДНЕМ ОДНИМ Я ПОПРОЩАТИСЬ МУШУ,
ХОЧ ,МОЖЕ, Й БУВ НЕ ВИПИТИМ ДО ДЕНЦЯ.
ВІН БУВ УСПІШНИМ,МОЖЕ, І НЕВДАЛИМ,
ТА БУВ МОЇМ ЛИШ, НЕ ЧИЇМСЬ НЕДБАЛИМ.
ХОЧ ДНІВ ТАКИХ УЖЕ Ж ПРОЙШЛО НЕМАЛО,
Я ПРОВЕДУ ЙОГО З ЛЮБОВ"Ю,ЯК БУВАЛО...
ПРОЙШОВ МІЙ ВЛАСНИЙ, БОГОМ ДАНИЙ ДЕНЬ.
І ВІН ВІДХОДИТЬ В НЕБУТТЯ НАЗАВЖДИ.
ВІДХОДИТЬ ДЕНЬ АЖ ДО НІЧНИХ НАТХНЕНЬ,
ТО Й ПРОВОДЖАТИМУ ТАК СОНЦЕ ЗАВЖДИ.
© Copyright: Татьяна Школяренко, 2021
Свидетельство о публикации №121121500623
Свидетельство о публикации №121121500623
Рецензии