Причина
Світить сонце,та уже не гріє,
Мріє поле про гучні жита...
І горить уся, і пломеніє
Над землею осінь золота.
Наче пісня, що тривожить душу,
Тій уже бажалось відпочить,
Тільки пісня і несе і рушить,
Кличе жити і блага любить.
Я з тобою, рідне, не прощаюсь,
До зими крокуючи у сни,
Незабаром, і про це я знаю,
Що повернусь вчасно до весни.
Де святе, туди прилину в хату,
Подивитись на вишневий цвіт,
Тільки не зустріне знову мати,
Як раніше у старих воріт.
2005 р.
Свидетельство о публикации №121121506118
Елена Морозова 24 22.07.2024 14:24 Заявить о нарушении