В седине тумана

Олесь Доля

В СИВИНІ ТУМАНУ

Заблукала стежка в сивині туману
До твоєї хати, до твоїх очей.
І тому сьогодні серцем не дістану
Зоряну таїну місячних ночей.
Затужила пісня на гітарних струнах,
На душі самотній слід жури лежить.
Бо в таку погоду – не моя фортуна.
Й не моє сузір’я в небесах горить.
ПРИСПІВ:
Сивий туман зорі сховав,
І кожен з нас тугу пізнав.
Вкрила імла щастя вогні.
Як їх знайти в цій сивині?
Я не чую казку, ту, що ми стрічали,
Не пірнаю в радість, бо її нема.
Тільки тепле літо ми завжди чекали,
Та, на жаль, забули, що прийде зима.
Заблукалу стежку все ж я відшукаю
І з душі своєї тугу відведу.
Зоряна таїна знову запалає –
В сивині туману погляд твій знайду.
ПРИСПІВ.

1990-ті рр.

 https://www.youtube.com/watch?v=CzysU6B7srE



Олесь Доля

(перевод Сергея Волкова и Людмилы Марковой)


В СЕДИНЕ ТУМАНА

Заблудилась тропка в седине тумана,
Не найду дороги и твоих очей.
Потому сегодня сердцем не достану
Тайны наших звёздных, сказочных ночей.
Загрустила песня на гитарных струнах,
А в душе глубокий след тоски лежит.
В эту непогоду – не моя фортуна,
Не моё созвездье в небесах горит.

Сизый туман звёзды украл.
Каждый из нас горечь познал.
Как нам найти счастья огни?
За плотной мглой скрылись они.

Я не слышу сказки, той, что мы создали,
Не ныряю в радость, нет теперь её.
Мы с тобою вместе лето ожидали,
Только, жаль, забыли, что зима придёт.
Отыщу дорожку я к тебе в тумане,
От души уставшей горе отведу.
И на небе звёзды снова засияют,
За седым туманом взгляд я твой найду.

Сизый туман звёзды украл.
Каждый из нас горечь познал.
Как нам найти счастья огни?
За плотной мглой скрылись они.