Спогад милий

Полетять весною білії вишні в небо пелюстки,
сад зелений стане мрією, пісні вилляться  рядки...
Спогад милий серце радує, материнського тепла,
бо кругом безсонні очі там, де дорога нам лягла...
А тепер, де смерть розлукою, де могил предчасних біль,
моя мамо, серце стукає! А ми маєм хліб та сіль!
Бо була завжди ти щедрою! Доброти там - коровай!
А в цей день, пори нелегкої, ти до Боженьки ступай!
Бо до Нього ближче стала ти, як на небо Бог забрав!
І всі біди наші знаєш ти, і розлуки біль тут став!
Мамо, мамочко, в покої ти! Нас пред Богом споминай!
Хай душа твоя у світлі тім, що зоветься Божий Рай!
І любов по небу стелиться, і квітучі там думки!
Білі вишні не вмирущії! Біля Господа батьки!
Скільки б зло себе не тішило, прийде злу тут швидко край!!
Бо ми тісто теє місимо, де любов'ю коровай!
І засліпить очі вражії! Світло мирне звідусіль!
 І Господь зна думи нашії, й утішає там, де біль!!
15.12.21г.