Неначе сивина на скроні
притьма запінився бурун,
коли в Почайну на Подолі
пірнув знедолений Перун.
За течією йшли пустуни,
осоловілі від юрби,
кричали: - видибай, Перуне!
Перуне! Видибай з пітьми.
На дні, утомлений, в полоні,
спочив у вирі Громо-Бог,
щоб восени, на оболонях,
срібнастий медоносив лох.
Перкунас
© Copyright: Цветков Александр, 2021
Свидетельство о публикации №121121400811
Свидетельство о публикации №121121400811
Рецензии