Павутиння

Тихо летят паутинные нити.
Солнце горит на оконном стекле.
Что-то я делал не так;
извините:
жил я впервые на этой земле.
Я ее только теперь ощущаю.
К ней припадаю.
И ею клянусь…
И по-другому прожить обещаю.
Если вернусь…

Но ведь я не вернусь.
(Р. Рождественский)

ПАВУТИННЯ

Ледь майорить павутиння сітчасте.
Сонце на шибці сяйливо горить.
Якщо робив щось не так, то пробачте:
вперше я жив на цій грішній землі.
Лише тепер я її відчуваю.
Ниць припадаю.
И нею клянусь…
Інше прожити життя обіцяю.
Як повернусь…

Але ж я... не вернусь.


Рецензии
Гарно. Дякую.

Геннадий Старков 3   29.09.2023 22:45     Заявить о нарушении