Перший снiг... перший снiг

Перший сніг...перший сніг...білий сніг...перший сніг...
по повітрі летить, перший сніг- він летить!
І немає душі, що не в радість їй сніг,
і немає душі , що лікує свій вік!
Й забуває тоді перший сніг, сніг летів!
Ти на санках з гори, й ще кататись хотів!
Сину! Дочко! Пора!-мама...вечір...і дім...
Скатертина стола...борщ гарячий на нім...
пироги...і компот...та ще каша з печі...
щоки розові - ти все на санках летиш!
- Мамо! Мамо! А я не боявся! Я вниз!
А гора та крута! Сніг летів, і він скрізь!
Я же як сніговик! Весь в снігу, він летів!
І до хати іти, як же я не хотів!
І чому день малий, коли весело  так!
Мама каже - їж борщ! І скажи: як на смак?
А мені добрим все у дитинстві було,
і сердечне...святе...в домі нашім тепло...
І тепер - летить сніг...я - дитина мала...
хоч дитинства пора давно щастям пройшла...
І гукну я дочку, й сина , бо ж пора в дім!
- Діти! Досі вже вам! Борщ гарячий, ходім!