Н. Сыромятников. Никто ему не знает цену. Рус. Бел
Мы — дети медитаций цвета.
Мы — крик лазурного фальцета.
Мы — тело розы и полыни.
Извивы заповедных линий
по лону тени силуэта
разбудят сон бутонов лилий
мечтой художника-поэта.
Узоры зарева заката -
по золоту ультрамарином.
Игра малиновым легато
харизмой сна неповторима.
Где кисть блестит хвостом форели,
там сплав измысленных гармоний,
акрила пятна, акварели -
отцы крылатых церемоний.
Художник — раб и царь мерцаний.
Он — цель и он же - жертва цели
для утверждений-отрицаний.
Никто ему не знает цену.
Ніхто яму не ведае кошт
Мы — таемства спляценняў ліній,
Мы — дзеці медытацый колеру свету.
Мы — крык блакітнага фальцэту.
Мы — цела ружы і палыну.
Выгібы запаведных ліній
па ўлонні ценю сілуэту
абудзяць сон бутонаў лілей
марай мастака-паэта.
Узоры зарыва заходу -
па золаце ўльтрамарынам.
Гульня малінавым легата
харызмай сну непаўтарыма.
Дзе пэндзаль блішчыць хвастом стронгі,
там сплаў ізмысленых гармоній,
акрылу плямы, акварэлі -
бацькі крылатых цырымоній.
Мастак — раб і цар мігценняў.
Ён — мэта і ён жа - ахвяра мэты
для сцвярджэнняў-адмаўленняў.
Ніхто не ведае кошт яго свету.
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №121121103414