Леся Украинка Коль наступит печаль...

Коль наступит печаль,  не спеши ты её
Одолеть  средь  веселий   кипучих,
За столом, где друзья, где струится  вино,
Пьют- гуляют при  выкриках  звучных.

Не ходи, где мелодия страстно  звучит,
Где танцуют  весёлые  пары,-
Там сильнее  сердечко твоё заболит,
И судьбы не смягчатся удары.

Не старайся в людские  потоки  идти,
Где толпа стоголова, как море,
Рвётся, стонет, ревёт- ведь утонешь в ней ты,
Не пройдёт там болючее  горе.

Лучше в гай ты ступай, где цветёт зелен рай,
Или в поле, где синь ветер веет,
С горем речи веди,  говори, умоляй,
Может там его ветром развеет.

Или песнь заведи, что б расцвел милый край,               
Засмеялось чтоб страшное  лихо,
Оно прочь убежит,нетерпим ему рай,
И на сердце опять станет тихо…


Якщо прийде журба, то не думай її
Рознести у веселощах бучних,
За столом, де веселії друзі твої
П'ють-гуляють при покликах гучних.

Ти не йди в пишний дім, де музика бринить,
Де танцюють  веселії пари,-
Там ще гірше серденько тобі заболить,
Чоло вкриють ще тяжчії хмари.

І в людську течію ти не важся іти,
Де юрба стоголова, як море,
Йде, хвилює, шумить, - в ній поринеш і ти,
Не розійдеться ж там твоє горе.

Краще йди в темний гай, у зелений розмай,
Або в поле, де вітер гуляє,
На дозвіллі із лихом собі розмовляй,
Може, там його вітром розмає.

Або пісню утни голосну, не смутну,
Щоб, мовляв, засміялося лихо,
Проженеш тоді, певне, потвору страшну,
І на серденьку знов стане тихо…