Була для мене ти «Руда» …
Але ж… за обрієм згоріла...
Щораз вогонь на схилі дня -
це згадка, як душа любила…
Кохання вперше – шок та біль,
де розумінням очі повні,
що в почутті тім - суть і сіль,
що не до себе це … Назовні!
За тебе Бога я молю,
хоч та любов була відтята…
І разом - плачу і люблю,
хай на коханні був розп'ятий…
І в дзвін рудий завжди дзвоню!
Але ніколи ввечері з жалю!
Бо те кохання - вічно святе!
Руда
© Copyright: Юджин Папуша, 2021
Свидетельство о публикации №121121007022
Свидетельство о публикации №121121007022
Рецензии