Гойдає вітер клени і тополі,
Мете пожовкле листя по землі.
Свинцеві хмари сунуться поволі,
Немов пливуть по небу кораблі.
Осінній день згасає за горою,
А вітер ніби грається в жмурки,
Затихне, не шумить над головою,
А потім... . Аж хитаються зірки.
Затрусить хмари, сипоне крупою,
Завиє дико, снігом сипоне,
А там вже й дощ із хмар тече рікою
Від нього не сховатися ніде.
Розірве вітер хмар густих кордони,
Щербатий місяць з неба підморгне,
На церкві вітер загуде у дзвони
І десь у полі під кущем засне.
Минає ніч,прокинеться він знову
І полетить крутити вітряки,
Трусне сердито гілочку кленову,
Зашелестять засохлі будяки.
Шумлять вітри ,щось хочуть розказати,
Повідати, що вже зима іде,
Що скоро ніч накриє снігом хати
І віхола у стрісі загуде.
Вiтри
© Copyright: Виктор Гала, 2021
Свидетельство о публикации №121121003202
Свидетельство о публикации №121121003202
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.