(Відповідь на коментар Стефанії Терпеливець до вірша « А ЧАС БІЖИТЬ»)
А час біжить, його не зупинити,
Ніколи перепонів він не знав,
Й нічого з ним не можемо зробити,
Щоб він хоч мить нікуди не збігав.
А час біжить і стрімголов несеться,
В життя усяких барвів додає,
Але, на жаль, ніколи не вернеться,
І в кожного на струнах виграє.
А час біжить, збігає так невпинно,
Нема йому ніколи вороття,
Усе із ним буває швидкоплинно,
І разом з ним збігає так життя.
А час летить, немов птахи у вирій,
Але птахи вертають навесні,
Лиш бачим в ньому прояви феєрій,
Та він, на жаль, вже не вертає…ні.
А час біжить й нічого з цим не вдієш,
І старість на порозі не спинить,
Та й молодість вернути не умієм,
Бо він несеться й стрімголов летить.
А час біжить і тут ми безпорадні,
Безсилі ми і способу нема,
Над часом, як не дивно, ми безвладні…
Не бачим, та біжить не крадькома.
08.12.2021 р.
Час i безсилiсть
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021
Свидетельство о публикации №121120804757
Свидетельство о публикации №121120804757
Рецензии