Любовь моя! Стою перед тобою...

МОЯ ЛЮБОВЕ! Я ПЕРЕД ТОБОЮ...
Лiна Василівна Костенко [1930]

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш,— тільки до воріт.
А там, а там... Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни...
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.




ЛЮБОВЬ МОЯ! СТОЮ ПЕРЕД ТОБОЮ...
Перевод стихотворения Лины Костенко

Любовь моя! Стою перед тобою.
Бери меня в блаженнейшие сны.
Не сделай лишь послушною рабою
и крыльев не обрежь, что мне даны!
Не допусти, чтоб свет сошёлся клином,
и не разрушь то, для чего живу.
Даруй мне над дорогой тополиной
литую солнечную булаву.
Не дай средь мелочей мне заблудиться,
не разменяй дороги на бои,
чтоб кости не ворочались в гробницах
суровых, гордых прадедов моих.
Они любовь такую же знавали,
что от любви им меркнул небосвод.
Их женщины за стремена хватали,
но что поделать, — только до ворот.
А там, а там... Жестокий клёкот боя
и звон мечей до будущей весны...
Любовь моя! Стою перед тобою.
Бери меня в блаженнейшие сны!

                8 декабря 2021 года